Кадрові агентства поза законом, або Хто та як наживається на безробітних?

Новий Закон «Про зайнятість населення України» застосовується на практиці уже більш ніж півроку. І хоча чиновники та урядовці щомісяця звітують про великі зрушення на ринку праці, на практиці картина із працевлаштуванням виглядає не надто обнадійливо. Адже кількість безробітних, особливо серед жінок та молоді, постійно зростає, а от кадрові агентства, які не мають права наживатися на шукачах роботи, продовжують за рахунок них збагачуватися. Чому так відбувається, та як збираються виправити таку ситуацію? Спробуємо розібратися.

Шахрайські схеми

Спершу нагадаємо, що згідно з ч. 2 ст. 37 Закону «Про зайнятість населення України» послуги суб’єктів господарювання з посередництва у працевлаштуванні здійснюються безкоштовно. Іншими словами, той, хто шукає роботу, не має нічого сплачувати кадровому агентству за надану інформацію про вакантні місця. Це повинен робити виключно роботодавець, який звертається по допомогу до подібного роду посередників.

Попри це, кадрові агентства, чисельність яких із прийняттям вищевказаного закону не зменшилася, обходячи існуючі заборони, примудряються отримувати гроші як із шукачів роботи, так і з її надавачів. Для цього вони застосовують перевірені часом шахрайські схеми: пропонують оплатити наперед оформлення будь-яких документів, вимагають гроші за допомогу при працевлаштуванні або ж виставляють рахунок за надання консультацій чи фіктивне навчання.

«Якщо ви стали свідками висунення таких незаконних вимог, не варто їх задовольняти. Адже нерідко надана за гроші посередником інформація про наявність вакансій та координат роботодавців виявляється недостовірною, – розповідає голова Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець. – Відтак, люди залишаються і без грошей, і без роботи. Щоб цього не сталося, треба звертатися із повідомленням про злочин (шахрайство) до міліції або прокуратури. Крім того, нагляд за роботою посередників на ринку праці здійснює Державна інспекція України з питань праці. Тому варто спробувати звернутися і до неї зі скаргою на дії кадрового агентства. Її працівники після проведення спеціальних перевірок у разі виявлення порушень у діяльності посередника мають повне право його оштрафувати».

Урядові ініціативи

До речі, нещодавно урядом був ухвалений Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про зайнятість населення, який, на думку міністра соціальної політики Наталії Королевської, має стати дієвим інструментом захисту не лише робітників, а й тих, хто шукає роботу. «Це рішення – черговий крок держави до легалізації ринку зайнятості та додатковий економічний механізм впливу на недобросовісні кадрові агентства, які безкарно порушують законодавство про зайнятість», – вважає вона.

За свідченнями Наталії Королевської, якщо кадрове або рекрутингове агентство братиме, всупереч законодавства, платню з шукачів роботи, воно сплатить штраф у розмірі 10 мінімальних заробітних плат (на сьогодні це 11,5 тис. грн). Стягнення в розмірі 23 тис. грн застосовуватиметься до кадрових агентств у тому випадку, якщо вони надаватимуть послуги з працевлаштування за кордоном без відповідної ліцензії.

Цікаво, що одним лише запровадженням високих штрафних санкцій з метою наведення порядку на ринку надання послуг із працевлаштування уряд не обмежився. Як нам стало відомо, незабаром в Україні ще й має з’явитися довгоочікуваний офіційний перелік рекрутингових (кадрових) агентств. За словами заступника директора Департаменту ринку праці та зайнятості Міністерства соціальної політики Олега Прутенка, відповідна норма передбачена Порядком формування та ведення переліку суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та суб’єктів господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в інших роботодавців, що був ухвалений нещодавно Кабінетом Міністрів.

До цього переліку увійдуть посередники, які надають послуги з працевлаштування в Україні, поза її межами, а також наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в межах нашої держави, але в іншого роботодавця (кадровий аутсорсинг). «Цей документ дозволить створити єдиний офіційний Перелік усіх кадрових та рекрутингових агентств, що діють у нашій державі. Таким чином, громадяни зможуть достеменно дізнаватися про діючих посередників із працевлаштування. Крім того, вдасться організувати співпрацю між цими посередниками та територіальними органами Державної служби зайнятості», – упевнений Олег Прутенко.

Розмістити цей Перелік планують на офіційному сайті Державної служби зайнятості, яка задля того, щоб цей документ був максимально повним та об’єктивним, співпрацюватиме з Укрдержреєстром у порядку, визначеному Міністерством соціальної політики та Міністерством юстиції. Заяви про включення до нього подаватимуть посередники самостійно. Водночас Державна служба зайнятості виключатиме посередників з переліку, якщо буде анульовано їхній дозвіл чи ліцензію або ж посередник припинить свою діяльність. Тож таким чином влада сподівається навести лад на ринку праці.

Співпраця за бажанням

На додаток, у Державній службі зайнятості прозвітували про те, що охоче співпрацюють, відповідно до ст. 37 Закону «Про зайнятість населення України», із суб»єктами господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні. Серед форм такої співпраці начальник відділу організаційного та методичного забезпечення обслуговування громадян управління організації надання соціальних послуг Державного центру зайнятості Ірина Бігма назвала укладення договорів про співпрацю за окремими напрямами діяльності, у тому числі для обміну даними про вільні робочі місця (вакансії), проведення спільних заходів (проектів) і консультування з метою вдосконалення професійної практики та надання послуг роботодавцям і шукачам роботи, в тому числі тим, хто має додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.

Вона також зазначила, що співпраця за окремими напрямами діяльності, в тому числі для обміну даними про вільні робочі місця (вакансії), спрямована передусім на підвищення поінформованості приватних агенцій про можливості Державної служби зайнятості в сфері надання соціальних послуг.

«Це сприятиме працевлаштуванню громадян, зокрема, соціально вразливих категорій населення, які звертаються до нас по допомогу», — зазначила Ірина Бігма. І додала, що чинне законодавство не передбачає жодної відповідальності за небажання посередників з працевлаштування співпрацювати з органами Державної служби зайнятості, в тому числі й за ухилення від підписання договорів про співпрацю, які передбачають обмін вакансіями. Тому в цьому випадку все залежить від бажання комерційних посередників співпрацювати із державною установою та уміння чиновників схилити їх до таких дій.

Коментар адвоката Катерини Тарасової:

Схеми, за якими працюють в обхід Закону «Про зайнятість населення України» рекрутингові та кадрової агентства, направлені на те, щоб уникнути відповідальності за вчинені ними протизаконні дії. Тому вони заздалегідь укладають з клієнтами договори про надання послуг, на підставі яких і отримують за них передоплату, і підписують з ошуканими здобувачами акти виконаних робіт щодо вказаних послуг.

При цьому самі послуги надаються формально – шляхом повідомлення інформації, задля отримання якої не треба укладати договір. У такий же спосіб шахраї вимагають гроші за надання консультаційних послуг з проведення семінарів, які не мають відношення до пошуку роботи, та отримання на час навчання житла. При здійсненні такого роду шахрайства послуги фактично надаються, і довести наявність складу злочину дуже важко.

Інша справа, коли здобувачів ошукують без укладення будь-яких договорів та надання послуг, обіцяючи заробітки в майбутньому і отримуючи від них гроші безпідставно, уникаючи контакту в подальшому. Такі дії можуть бути кваліфіковані за ст. 190 Кримінального кодексу України, а саме заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), і тягнуть за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадських робіт на строк до 240 годин, або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років.

Покарання встановлює суд, виходячи із обставин справи. Проте, фактично притягнути до відповідальності недобросовісних працівників кадрових агентств дуже складно, оскільки через довірливість наших громадян стає неможливим довести факт скоєння такого злочину. Але намагатися притягти до відповідальності шахраїв все ж таки варто.


Источник