Гендерный расчет

Парламент может прописать на законодательном уровне процент женщин, которые должны руководить органами исполнительной власти. При этом сейчас доля женщин на государственной службе выше, чем у мужчин.

Нові вимоги

У Верховній Раді ще з осені минулого року перебувають законопроекти, якими пропонується встановити певну квоту для жінок при формуванні виборчих списків на парламентських виборах. Так, група народних депутатів із фракції ВО «Батьківщина» і ПП «УДАР» підготувала проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у виборчому процесі)» (№3411). Натомість «регіонали» подали подібну ініціативу №3411-1.

Першим проектом передбачалося, що у виборчих списках представники жодної статі не можуть обійняти більш ніж 70% місць, відповідно до другого – за гендерною меншістю пропонувалося закріпити щонайменше 35% місць. Згодом подібну ініціативу висунув і Уряд, таким чином забезпечивши парламентарям суттєвий вибір можливого варіанта змін. Однак відтоді ці пропозиції не розглядались.

Натомість народний депутат Тетяна Слюз підготувала проект про внесення змін до ст.16 закону «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» (щодо перебування жінок на керівних посадах в органах державної влади та місцевого самоврядування) (№4122), яким пропонується забезпечити квоту для жінок у керівництві виконавчої влади і місцевого самоврядування.

На якому місці Україна?

Як відзначає Т.Слюз, серед 447 народних депутатів VII скликання тільки 43 жінки, тобто менш ніж 10%, хоча це й найчисельніше їх представництво за всі роки незалежності. За кількістю жінок-парламентарів Україна, за різними даними, посідає 102-105-е місце, поруч з Таїландом, Конго та Кот-д’Івуаром. Загалом же середньоєвропейські параметри представництва жінок у парламентах становлять 23%, а загальносвітові – 14%.

Дещо більше жінок займають депутатські посади в регіонах. Їх серед депутатів обласних рад – 12%, районних – 23%, міських – 28%.

Крім цього, нардеп зазначає, що, за даними Національного агентства з питань державної служби, жінки становлять понад 78% від загальної кількості державних службовців, але серед посадовців вищого рівня їх частка значно знижується.

Тому Т.Слюз пропонує встановити в законодавстві, що «на керівних посадах в органах державної влади та місцевого самоврядування мають перебувати не менш ніж 40% жінок».

При цьому вона наголошує, що подібні тенденції наразі спостерігаються в західних країнах. Так, Європейська комісія прийняла проект пропозиції комісара юстиції ЄС, який містить вимоги, щоб до 2020 р. кількість жінок у наглядових радах підприємств становила щонайменше 40%. Компанії, які не будуть дотримуватися цих стандартів, наражаються на санкції. До того ж деякі з країн ЄС, зокрема Франція, Італія, Іспанія та Нідерланди, вже запровадили у своєму законодавстві квоти для жінок-керівників.

Визначати відповідні квоти для жінок у приватному секторі нардепи, звісно, ще не готові, таких пропозицій наразі немає. А ось правила формування виборчих списків і кадрових призначень у держслужбі можуть бути суттєво відкориговані.


Источник