Оновлена адвокатура очима адвоката

Про новели Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та їх застосування на практиці «Правовому тижню» розповіла президент Асоціації адвокатів України Ольга ДМИТРІЄВА.

- Ольга Леонідівно, як ви оцінюєте якість нового Закону?

- Слід відзначити низку позитивних нововведень, які пропонує цей документ. У першу чергу, це впровадження адвокатського самоврядування, серед найважливіших завдань якого – забезпечення незалежності адвокатів, захист від втручання у здійснення адвокатської діяльності, підтримання високого професійного рівня адвокатів, створення сприятливих умов для здійснення адвокатської діяльності. Законом передбачена досить демократична процедура формування органів адвокатського самоврядування в Україні.

Так, пропонується принципово нова система формування кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Голови та члени таких комісій обиратимуться виключно з числа адвокатів. Склад КДКА обиратиметься та відкликатиметься органами адвокатського самоврядування. Сподіваюся, що це позитивно вплине на якість роботи КДКА: підвищиться об’єктивність рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту та отримання права на зайняття адвокатською діяльністю, краще розглядатимуть скарги в ході дисциплінарного провадження стосовно адвокатів, а це має позначитися на кваліфікаційному рівні осіб, які допускаються до адвокатської професії.

- Закон передбачає допуск адвокатів іноземних держав до здійснення адвокатської діяльності на території України. Як це позначиться на конкуренції між представниками українського юридичного бізнесу?

- Згідно із Законом допуск адвокатів іноземних держав до адвокатської діяльності на території України здійснюється на підставі рішення відповідної КДКА. Рішення приймається за результатами розгляду заяви про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України та документів, що підтверджують право такого адвоката на зайняття адвокатською діяльністю у відповідній іноземній державі. Як бачимо, Закон не зобов’язує адвокатів іноземних держав складати кваліфікаційний іспит і не дає відповіді на запитання, яким чином і за якими критеріями оцінюватиметься кваліфікація такого адвоката. Як наслідок, матимемо порушення норм конкурентоздатності та сумніви щодо якості послуг, які надаватимуть такі адвокати.

- Раніше майбутній адвокат міг накопичувати необхідний стаж одночасно зі здобуттям повної вищої освіти. Тепер він повинен спочатку закінчити ВНЗ. Як це позначиться на бажанні поповнити лави українських адвокатів?

-Отримання вищої освіти як умова працевлаштування для бажаючих у майбутньому поповнити лави українських адвокатів – правильний та обґрунтований крок. Адже отримати уявлення про юридичну професію в комплексі можна, лише пройшовши всі курси вищого навчального закладу. Безумовно, це підвищить якість надаваної правової допомоги.

- Зараз багато говорять про створення Національної асоціації адвокатів України та системи органів адвокатського самоврядування. З одного боку, асоціація має стати гарантією адвокатської незалежності, з іншого – автоматичне членство в ній суперечить такій незалежності.

- Створення Національної асоціації адвокатів та системи органів адвокатського самоврядування – одне з позитивних нововведень, пропонованих Законом. Але це нововведення має два аспекти. Об’єктивно функції та повноваження, якими наділені органи адвокатського самоврядування, не передбачають можливості втручання у професійну діяльність адвокатів – адвокати здійснюють свою професійну діяльність незалежно. Однак слід враховувати і суб’єктивний чинник, який полягає в тому, що ми не знаємо, кого буде обрано до цих органів і як вони застосовуватимуть цей Закон на практиці, чи не перевищуватимуть повноваження, якими наділені органи адвокатського самоврядування.

Впевнена, що з функцією контролю та захисту інтересів адвокатів у випадках, коли буде зафіксовано порушення з боку органів адвокатського самоврядування, гідно справляться громадські організації, зокрема Асоціація адвокатів України.

Як і добровільне членство в громадській організації, автоматичне членство в Національній асоціації адвокатів жодним чином не вплине на незалежність професійної адвокатської діяльності.

- Питання про уніфікацію адвокатської діяльності залишається невизначеним, проте більшість учасників дискусії погодилися, що прийняття Закону – лише перший крок до вдосконалення законодавства в цій сфері. Чи отримають адвокати виключне право представляти інтереси у всіх видах судових процесів?

- Питання про уніфікацію адвокатської професії обговорюють і досі. Тому рішення не торкатися цього питання при розробці Закону було мудрим і обґрунтованим. Адже реформування адвокатури з одночасною уніфікацією адвокатської діяльності могло б мати непередбачувані та навіть небезпечні наслідки як для юристів та адвокатів, так і для громадян, які потребують правової допомоги.

Для початку потрібно створити Національну асоціацію адвокатів, органи адвокатського самоврядування та дати цьому механізму запрацювати. Час покаже, які недоліки має така структура, і, можливо, вона змінюватиметься, доки не стане комфортною, надійною, безпечною, стабільною, ефективною та адаптованою до українських реалій. Можливо, для цього знадобиться три роки чи п’ять. Тільки по завершенні цього етапу можна буде приступити до уніфікації.


Источник