Проблеми реалізації змін у кримінальному судочинстві у зв’язку з набранням чинності КПКУ

У листопаді ц.р. набирає чинності Кримінальний процесуальний кодекс України (далі – новий КПК). Він передбачає низку нових положень і кардинальні зміни у кримінальному судочинстві, що тягне за собою проблему практичної реалізації новацій.

Досудове розслідування

Чинний КПКУ передбачає проведення досудового слідства органами слідства внутрішніх справ, органами податкової служби, органами Служби безпеки України та органами прокуратури. Новий КПК запроваджує термін «досудове розслідування» замість «досудового слідства». Отже, новий документ передбачає, що органами досудового розслідування будуть органи внутрішніх справ, органи Служби безпеки України, органи, які здійснюють контроль за дотриманням податкового законодавства, та органи Державного бюро розслідувань.

Стаття 216 нового КПК визначає підслідність кримінальних правопорушень. Відповідно до Прикінцевих положень нового КПК частина ст. 216, яка визначає підслідність органу Державного бюро розслідувань, набирає чинності з дня початку діяльності Державного бюро розслідувань України, але не пізніше п’яти років із дня набрання чинності цим Кодексом. Отже, на даний момент Державного бюро розслідувань України не існує. Коли буде запроваджений цей орган розслідування та чи станеться це взагалі, невідомо.

Питання про особистий склад Державного бюро розслідувань України також залишається відкритим, адже велика імовірність того, що він формуватиметься на основі особистих складів колишніх слідчих структур реорганізованих правоохоронних органів (слідчих органів Міністерства внутрішніх справ, прокуратури та СБУ). Переважно склад буде сформований з особового складу слідства прокуратури, оскільки відповідно до положень про підслідність кримінальних справ Державне бюро розслідувань займатиметься справами щодо співробітників міліції та СБУ, прокурорів, суддів і вищих посадовців.

На нашу думку, для якісного реформування кримінального судочинства та реалізації нових положень необхідна люстрація – зміна кадрів. Особи, які мають величезний досвід роботи у правоохоронній системі та знаються на корупційних схемах, не зможуть реалізувати нові ідеї належним чином. Положення ж нового КПК здебільшого виключають можливість застосування корупційних схем.

Реформування системи органів досудового розслідування передбачає не тільки якісні, але й кількісні зміни. Наприклад, органи слідства СБУ не розслідуватимуть економічні та корупційні злочини. Отже, чисельність зазначених органів доведеться зменшити.

Головна мета будь-якої реформи – підвищення якості. А проблема якості досудового розслідування дуже складна. Практика провадження кримінального судочинства формувалася не роками, а десятиліттями, тому реформування якості кримінального судочинства потребуватиме чимало часу.

Нове положення про захисника

Згідно з чинним КПК крім адвоката захисником можуть бути близькі родичі, правозахисники та фахівці в галузі права.

Новий КПК визначає, що захисником у кримінальному процесі може бути лише адвокат. Крім того, представником потерпілого може бути лише особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні, тобто також адвокат.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесені до Єдиного реєстру адвокатів України або відносно якого в Єдиному реєстрі адвокатів України є запис про призупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю.

Отже, згаданим нововведенням законодавець звузив коло осіб, які можуть бути захисниками у кримінальному судочинстві. Поза сумнівом, правова допомога має бути кваліфікованою. Але надання правової допомоги адвокатом не гарантує, що вона буде якісною та матиме належний рівень. До того ж послуги адвокатів не з дешевих.

Змагальність процесу

Новелою є те, що сторона захисту наділяється правом збирати та подавати докази. Це положення наразі недостатньо врегульоване та незрозуміле. Наприклад, сторона захисту може залучати експерта для проведення експертизи (ст. 243 нового КПК). Але процедура відібрання та подання зразків для проведення деяких видів експертиз стороною захисту не прописана. Питання про допустимість та належність доказів вирішуватиме суддя при дослідженні доказів у судовому засіданні. Існує велика ймовірність того, що така експертиза не буде визнана належним та допустимим доказом, а тому вся робота захисника та експерта виявиться марною.

Слідчий суддя

Новий КПК запроваджує таку процесуальну фігуру, як слідчий суддя. Фактично більшість питань вирішуватиме не одноосібно слідчий, а суд у судовому засіданні за участі сторони захисту.

Безумовно, це нововведення є позитивним для сторони захисту, оскільки зробить процес відкритим та доступним. Їй стане легше формувати лінію захисту, тому що вона братиме безпосередню участь у процесі прийняття певних рішень у справі та буде ознайомлена з лінією обвинувачення.

Як наслідок, одного слідчого судді у районному суді виявиться замало для провадження такої діяльності, зважаючи на велику кількість необхідних дій, передбачених новим КПК. А для залучення в кожному районному суді декількох суддів може не вистачити фінансових ресурсів.

Проведення слідчих дій

Згідно з новим КПК рішення про арешт майна або відмову в ньому, відсторонення від посади або відмову в ньому, тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа – підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність, прийматиме суд у судовому засіданні з викликом сторін. Особа, якої стосуватиметься прийняте судом рішення, зможе оскаржити його в передбаченому порядку.

Новим КПК також передбачено право оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження за нею.

Однак законом не визначено зупинення виконання або дії відповідного рішення у зв’язку з його оскарженням.

«Угода із правосуддям»

Новий КПК запроваджує таке поняття, як «угода про визнання вини» (глава 35 нового КПК). Згідно з ним підозрюваний визнає свою вину і таким чином отримує менш суворе покарання.

Це доволі спірне питання. З одного боку, в Україні правоохоронні органи практикують непроцесуальні методи отримання зізнання у вчиненні злочину. Як наслідок, чимало невинних осіб можуть безпідставно понести покарання, хай і менше, але за те, чого вони не робили. З іншого боку, сторона обвинувачення зобов’язана довести допустимими способами винність особи. При цьому всі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь підсудного (презумпція невинності).

Однак слід зауважити, що у дійсно винної особи за наявності беззаперечних доказів її вини з’явився реальний шанс отримати менш суворе покарання за скоєний злочин. Єдиною умовою такої «угоди із правосуддям» є відсутність у справі потерпілих.

Законом передбачено, що така угода укладатиметься в суді з викликом сторін на судове засідання.

Ліквідація інституту додаткового розслідування

Згідно з новим КПК за результатами розгляду справи суд може прийняти тільки одне із двох рішень: обвинувальний або виправдувальний вирок. Таким чином, ліквідовано інститут додаткового розслідування.

Раніше можливість суду відправляти матеріали справи на додаткове розслідування замість прийняття рішення про виправдувальний вирок використовувалась не лише самим судом, але й прокурором і слідчим. Відправляючи матеріали кримінальної справи, в якій не вистачало певних доказів або були явні «дірки», до суду для розгляду по суті, слідчі були певні, що в разі встановлення таких обставин судом буде ініційовано додаткове розслідування.

Сподіваємося, зазначене положення нового КПК дисциплінує органи слідства, а також покладе край багаторічній тяганині, пов’язаній із кримінальними справами, яку спричинили судові інстанції, що неодноразово направляли справи на додаткове розслідування.

Ліквідація стадії порушення кримінальної справи

Новий КПК передбачає спрощення цієї стадії шляхом запровадження автоматичної реєстрації заяви. Це може дещо ускладнити становище як громадян, так і бізнесу, оскільки змусить пересічних українців і керівників підприємств за будь-яким дзвінком до правоохоронних органів та повідомленням про можливий злочин відволікатися на слідчі дії.

Негласні слідчі дії

Новим КПК передбачено, що негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб.

Зокрема, слідчий має право обстежити публічно недоступні місця, житло чи інше володіння особи шляхом таємного проникнення в них, у тому числі з використанням технічних засобів. Публічно недоступним є місце, до якого неможливо увійти або в якому неможливо перебувати на правових підставах без отримання на це згоди власника, користувача або уповноважених ними осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 30 Конституції України кожному гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Новий КПК не передбачає залучення до проведення негласної слідчої дії понятих. В цьому разі йдеться вже про обмеження конституційних прав громадян на недоторканність житла, про що говориться і в новому КПК: «Особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження».

Новий КПК не є досконалим, але він передбачає кардинальну зміну кримінального судочинства. Безперечно, це крок уперед, що сприяє встановленню істини у кримінальній справі і, як наслідок, захисту прав людини, перш за все шляхом забезпечення змагальності процесу. Однак реформа потребує реалізації основоположних засад та якісної зміни правоохоронної системи. А це завдання не одного року.


Источник